Archos Gmini 400 – вся мультимедіа в кишені

Опубліковано: Вівторок, 11 Жовтень, 2011 at

«Music-Photo-Games-Video», – написано на задній стороні сріблястого пристрої розміром з невеликий КПК, а вагою – з невеликий переносний жорсткий диск. В принципі, ця фраза повністю описує функціонал плеєра (для стислості будемо називати Archos Gmini 400 саме так), що представляє собою черговий варіант кишенькового медіа-центру, який вміє набагато більше, ніж просто доносити до вух власника улюблені мелодії. Головною особливістю Archos Gmini 400 є вбудований жорсткий диск на 20 Гбайт і 2,2-дюймовий РК-дисплей з роздільною здатністю 220 × 176 пікселів і підтримкою 262 тис. Квітів.

Медіацентр в руці

Перше враження плеєр справляє дуже приємне – красивий яскравий дисплей, іконки, дуже нагадують КПК і, звичайно ж, величезна, в порівнянні зі звичайними пристроями на основі флеш-пам’яті, кількість вільного місця, заповнити яке музикою під силу тільки дуже «просунутому» меломанові.

Залишається загадкою, як вдалося помістити 20Гб в такий маленький корпус

У комплекті з Archos Gmini 400 йдуть навушники, зарядний пристрій, провід для підключення до ПК через інтерфейс USB 2.0 (з підтримкою 1.1), кабель для з’єднання плеєра з телевізором або музичним центром (для виведення на них зображення і звуку), а також універсальний перехідник для запису з аналогових джерел звуку і підключення навушників. Однак на цьому комунікаційні можливості плеєра не вичерпуються – з лівого торця знаходиться роз’єм для підключення адаптера для карт пам’яті типу Compact Flash або самих карт. Таким чином, Archos Gmini 400 здатний служити заміною не лише КПК, але і портативного ноутбука або зовнішньому вінчестера, які багато фотографів використовують як засіб для зберігання знімків. Виробник випускає і спеціальний адаптер для роботи через цей роз’єм з картами пам’яті інших типів, але його доведеться купувати окремо (причому за немаленькі 50 євро).

Недоробки і шорсткості

Гарний зовнішній вигляд не завжди означає зручності використання

Однак з перших хвилин роботи з плеєром стає зрозуміло, що, незважаючи на ретельно пророблений зовнішній вигляд, пристрій досить «сире» – управління навряд чи можна назвати інтуїтивним: замість традиційної п’ятипозиційною клавіші використовується чотирьохпозиційна, а функцію кнопки «ОК» виконує окрема клавіша, розташована в лівому верхньому куті. При цьому вона є кнопкою включення пристрою, а для виключення і виходу в головне меню в будь-якому режимі використовується окрема клавіша в лівому нижньому кутку. Дві праві клавіші з неясними піктограмами у вигляді квадратика і хрестика, в залежності від режиму роботи плеєра, служать кнопками «вхід» і «вихід», «Play» і «Pause» і т.д. Також є три кнопки контекстного меню (їх функції відображаються на екрані і залежать від режиму роботи плеєра), проте в більшості режимів (за винятком ігор, видалення файлів і деяких інших моментів) можна обійтися і без них. Загальне враження від навігації після того, як звикаєш до клавіш, непогане, правда, деякий сумбур все одно присутній.

На верхній частині тільки індикатори та роз’єм навушників

Другим, більш серйозним, недоліком плеєра є відсутність блокування клавіш – через це тримати плеєр в кишені брюк при прослуховуванні музики стає незручним. Крім того, через відсутність чіткої зв’язки клавіша-функція управляти плеєром наосліп можна тільки після придбання відповідної звички, тобто далеко не відразу. Правда, частково цю проблему вирішує регулятор гучності у вигляді коліщатка, наявний на дроті навушників, – з його допомогою можна швидко прибрати звук без складних маніпуляцій пальцями в кишені або сумці. Дуже допомагає і можливість створення плей-листів, завдяки якій можна без проблем створити собі музичну підбірку на весь день (повністю зарядженого акумулятора в режимі безперервного відтворення вистачає на кілька годин). Плеєр підтримує формати MP3, WMA (включаючи файли з захистом від копіювання за допомогою Microsoft PD DRM) і WAV (PCM & ADPCM). До числа недоліків можна віднести і відсутність в комплекті поставки чохла або холдера – з огляду на масу і розміри плеєра, найдоречніше він виглядав би на поясі, але – на жаль.

Чохол знаходиться в списку доступних до покупки аксесуарів, розміщеному на міжнародному сайті виробника.Там же, крім чохла і адаптера для роботи з картами пам’яті, можна знайти і провідний пульт управління з вбудованим радіоприймачем – немаленьке додавання до функціональності пристрою. На цьому ж сайті можна купити і інші додаткові аксесуари, такі, як адаптер для підключення до автомагнітоли або стереомикрофон. За радіо на сайті виробника просять ті ж 50 євро, а ось чохол продається «всього» за 30.

Крім шнурів, в комплекті йдуть лише навушники і перехідник

До функції диктофона претензій немає – все зрозуміло і зручно. Створені записи за замовчуванням зберігаються в папці Music у форматі WAV, при цьому десятихвилинна запис займає менше 25 Мбайт дискового простору (при настройках за умовчанням, які при необхідності можна змінювати), так що за допомогою «порожнього» плеєра теоретично можна записувати звук протягом декількох діб поспіль. Що ж стосується перегляду (а не зберігання!) Фотографій або фільмів, то цю можливість слід вважати, скоріше, додаткової, так як екран за своїми можливостями мало чим перевершує дисплей цифрового фотоапарата. Хоча при бажанні можна подивитися повноцінний художній фільм (батареї повинно вистачити) – плеєр підтримує популярний формат AVI.

З іграми ситуація приблизно така ж: чотири з п’яти попередньо встановлених ігор (на движку Mophun) записані в демо-версії, і їх повноцінні аналоги ігроманам доведеться шукати самостійно. Хоча самі ігри досить кумедні і здатні скрасити дозвілля в тривалій подорожі. Можливо, саме ця функція зможе допомогти просуванню цього пристрою на ринок, проте приклад Nokia NGage, мабуть, мало кого навчив. В такому дорогому пристрої гри повинні бути або чудовими, або їх не повинно бути зовсім. А на такому маленькому дисплеї грати в іграшки рівноцінно тих самих дій на стільниковому телефоні. На сайті виробника іграшки коштують по 5-7 євро, і на сьогодні є до скачування близько десятка ігор.

Замість карти пам’яті може бути кардрідер

З’єднання з ПК ніяких проблем не викликало: Windows XP самостійно розпізнала плеєр як додатковий жорсткий диск, що можна однозначно записати в плюс до пристрою. Швидкість роботи з ним сміливо можна охарактеризувати як відмінну – час копіювання десятків мегабайт обчислюється секундами, сотень – хвилинами. Мінусом є неможливість відображення російських тегів, однак вбудоване ПО плеєра можна самостійно оновлювати, і при випуску нової прошивки згаданий недолік швидше за все буде виправлений.

Фотографу або підлітку?

Якщо спробувати підсумувати все вищеописане і відповісти на питання: чи варто плеєр співвідношення ціни і якості ($ 420 і вище в Москві), то відповідь буде, скоріше, позитивним. Судіть самі: за цю суму покупець отримує переносний жорсткий диск на 20 Гб, плеєр, диктофон і ігрову консоль. Крім того, в дорозі Archos Gmini 400 здатний замінити ще і відеоплеєр – підключивши його до телевізора, скажімо в готельному номері, можна скрасити собі не один вечір переглядом улюблених фільмів. А любителям цифрової фотографії цей мультимедіацентр може виявитися тим, «що доктор прописав», позбавивши від необхідності возити з собою громіздкий ноутбук або витрачатися на кілька поки ще занадто дорогих карток великої ємності. Однак, не зайвим тут був би вбудований FM-тюнер, яким можуть похвалитися і куди менш «наворочені» плеєри, – мабуть розробникам доводилося урізати розміри плеєра до мінімуму.

Якщо ж говорити про конкурентів пристрою, то такими, в першу чергу, потрібно вважати КПК. Однозначну плюс останніх – можливість служити помічником в роботі (а не тільки для розваги, як Archos Gmini 400).Головна ж перевага плеєра – вбудований жорсткий диск. Тому тим, хто планує придбати наладонник тільки для роботи з музичними файлами, відео і фотографіями, варто звернути увагу на сьогоднішню новинку.

Середня ціна – 12 500 рублів.

Техноблог рекомендує:

Comments are closed.