Російські процесори: минуле, сьогодення і майбутнє

Опубліковано: Неділя, 24 Грудень, 2017 at

У нинішньому році на ринку вийде новий процесор російського виробництва – Байкал-Т1. Про те, що це таке, і які взагалі процесори випускалися в Росії в постперебудовний час (а головне – навіщо), сьогодні і піде мова. Автор Артур Лоянич У нинішньому році на ринку вийде новий процесор російського виробництва – Байкал-Т1.Про те, що це таке, і які взагалі процесори випускалися в Росії в постперебудовний час (а головне – навіщо), сьогодні і піде мова.

Російські процесори – це взагалі явище вкрай неоднозначне. Якщо в Радянському Союзі «лінія партії» змінювалася від «кібернетика = лженаука» до «наздогнати і перегнати Америку», то після розпаду СРСР з комп’ютерною технікою все стало зовсім сумно: на ринок хлинули дешеві західні х86-машини, які вже в дев’яностих були цілком по кишені багатьом благополучним домогосподарствам.

Власне, ситуація, яка склалася на російському процессорном ринку зараз, гранично проста: є непогані конкурентоспроможні промислові «камені», тобто зроблені «на коліні» операційні системи на базі Linux, під них заточені, ( «Ельбрус»); є навіть парочка ARM-процесорів різних не надто відомих виробників, але в побутовому сегменті станом на 2016 рік немає нічого, від слова «зовсім». Тут Росія дійсно відстала так далеко, як це взагалі можливо.

На це можна заперечити самої «великої надійної» російського IT-прома, «Ельбрусом» – мовляв, он, навіть комп’ютери випускає. Випускає, це так. На Linux. З власної ОС. І ноутбуки в громіздких корпусах, захищені по всяких грізним многобуквенним стандартам. Навіть супер-ЕОМ є одна з ОЗУ в 6 Тбайт. У рекламних презентаціях декларується сумісність з Windows. XP. Чи не старше. А так…

«Ельбрус» 2016

Детальніше про перший російський 64-бітний чотирьохядерник «Ельбрус-4С» ви можете прочитати в нашій окремій статті. Тут ми коротко згадаємо про те, що розробка SPARC-процесорів цієї марки відродилася в 2001 році процесором власної розробки R150 з нормами 350 нм під брендом МЦСТ: це був одноядерний 150-мегагерцовий чіп з продуктивністю 150 Мфлопс. Потім, через 3 роки, народився чіп R500, що випускається за нормами 500 Мфлопс, а ще три роки, в 2007, з’явився в родині третій – SPARC-процесор, двоядерний з продуктивністю вже в 1 Гфлопс. Так, це все були процесори SPARC, тобто для призначених для користувача потреб зовсім непридатні. Ельбрус, звичайно, і «побутової» процесор створив: тільки ось 300 МГц з одним ядром і продуктивністю в 4,8 Гфлопс навіть в далекому 2008 році було вже якось ніяк.

Сьогодні після гучної презентації нового процесора можна констатувати, що в ряді завдань – це гідний конкурент Intel Core i7 (знову-таки, відсилаємо до нашої статті з результатами тестів), але в побутовому застосуванні вони непридатні, хіба що в промисловому. Та й виробляються насправді на потужностях азіатських країн, так що це теж не можна назвати «100% російською розробкою».

Звичайно, в цьому році повинен вже бути розроблений і сконструйований восьміядернік «Ельбрус-8С», але поки що ПК, вироблені на його основі, навіть віддалено не конкуренти Intel і AMD в побутовому сегменті, але замовлень у виробника МЦСТ в промисловому секторі більш ніж вистачає. Є в плані у МЦСТ і інший 8-ядерний процесор з продуктивністю в 1 Тфлопс на техпроцессе 16 нм – «Ельбрус-16С». Випуск запланований на 2018 рік.

До речі, всі розробки ведуться в Зеленограді, на заводі «Мікрон». А випуск, як уже було сказано вище, на заводах в Азії – дешевше.

Техноблог рекомендує:

Comments are closed.